Але я не можу не сказати вам спасибі, хлоп’ята.
Не можу я промовчати і сприйняти цей альбом, цей дивний подарунок (та ще іменной!!!) як щось саме собою зрозуміле, і так зрозуміле. Напевно, тому що зрозуміти його от так за раз не зміг, та і хто зможе? Через місяць, два, три, може, хто і зрозуміє. А поки бажайте слухати подяки - куди тут подінешся?
Почало. Згадалося: «Мій улюблений розмір, мій улюблений колір.»))) Таке, яке і повинне було бути в цьому альбомі - з гумором, але серйозно. З глибиною, але по-доброму. Сучасно, але з данню минулому. Саме чогось ТАКОГО я від вас і чекав. Дочекався, уррра! Перехід від вступу до пісні. «мммм..
Мароженноє»! Правда, пісні з синглу були знайомі і не так волнующи, чого таїти - «Мій героїн» я з часом небагато розлюбив за його грубувату похмурість, ну та це все під настрій. «Вчорашні герої» були в саму крапку. У саме серце. …

Відгук Фелікса Дзержінського про дебютний альбом ДМЦ Все по →